«Рамштайн» і танки: Україна отримає 1300 одиниць бронетехніки. Як це змінить ситуацію на фронті

За останні місяці відбувся перелом у ставленні союзників до війни: Україна повністю переходить на зброю НАТО, Захід значно збільшує поставки. Детальний розбір, що отримує Україна і як це може вплинути на перебіг воєнних дій. Західну підтримку Україні можна розділити на дві фази: до грудня 2022 року і після. До кінця минулого року Захід постачав нам важку бронетехніку винятково з радянських БМП-1 і Т-72 та їхніх модифікацій у країнах Східної Європи. Наприклад, Німеччина відмовлялася постачати Україні БМП Marder, проте була готова передати їх у вигляді компенсації країнам, які погодяться надати Україні радянські танки, БМП і БТРи, пише у своєму матеріалі видання Forbes.

В останніх пакетах допомоги ми вже майже не бачимо радянської техніки. Україна повністю переходить на зброю НАТО. Але окрім цього переломного моменту є істотна зміна і в кількості зброї.

Перед останньою зустріччю «Рамштайн-8», яка відбулася 20 січня, велика кількість країн оголосила безпрецедентні за розміром пакети військової допомоги Україні. Деякі країни збільшили підтримку в рази. Наприклад, Фінляндія в січні схвалила пакет військової допомоги на €400 млн. Хоча вся попередня військова допомога цієї країни становила €190 млн. Аналогічно Естонія виділить €113 млн, це половина всієї минулорічної допомоги від цієї країни.

США в останніх чотирьох пакетах допомоги за грудень – січень виділили зброї на суму близько $7,6 млрд. Це рекордні темпи підтримки від самого початку війни.

Глава Пентагону Ллойд Остін назвав нинішній момент вирішальним і переломним.

Більше бронетехніки і артилерії НАТО

Найвідчутнішими на полі бою стануть нові поставки бронетехніки і артилерії. Адже це найгостріша потреба.

Так, Україна поки що не отримає танки Leopard, хоча одразу п’ять країн говорили про готовність їх передачі. Україна не отримує американські танки Abrams, далекобійні ракети ATACMS і вертольоти Apache.

Принаймні офіційно до останнього пакета допомоги від США не увійшли й ракети GLSDB дальністю 150 км, хоча за даними західних ЗМІ така можливість розглядалася.

Отже, щодо багатьох нових систем озброєння рішення так і не ухвалили. Проте за останні два місяці зрушення були. І вони були значними.

США в останніх двох пакетах військової допомоги схвалили передачу Україні 109 БМП Bradley. Вони мають кращу броню і потужнішу зброю, ніж та бронетехніка, яку давали нам союзники раніше. І вона істотно посилить атакувальні можливості ЗСУ.

Також США наважилися вперше поставити важкі САУ М109 Paladin. Хоча раніше ці американські самохідні гаубиці уже постачали Британія, Норвегія та інші союзники, самі Штати уникали їхніх поставок. Формально вони теж є наступальною зброєю.

Це, зокрема, підштовхнуло Швецію до постачання двох своїх потужних систем. Україна отримає 50 БМП Stridsfordon 90 (CV90) та 12 САУ Archer.

БМП CV90 ще ближче до танків, ніж Bradley і Marder. Шведська машина у стандартній комплектації має потужну автоматичну гармату калібром 40 мм. Тоді як інші важкі БМП зазвичай мають гармату калібру 20–30 мм. Модифіковані Stridsfordon 90 можуть мати башту з гарматою до 120 мм. Тобто калібр танка.

САУ Archer вважають найбільш сучасною і швидкострільною артилерійською установкою у світі. Вона переходить у бойове положення менш ніж за 30 секунд і має швидкість стрільби вісім пострілів на хвилину. За три хвилини САУ може відстріляти весь боєкомплект і зникнути з вогневої позиції. Що робить її майже недоступною для контрбатарейної боротьби. Дальність ураження – до 60 км. Головне, що їх дають нам одразу 12, а не кілька. Адже в цілому таких систем було випущено близько 48.

Загалом остання підтримка передбачає поставку понад 1300 одиниць бронетехніки і 145 артилерійських систем. І за винятком 10 гаубиць від Естонії це все сучасні системи НАТО.

Генерал Валерій Залужний раніше говорив, що для контрнаступу ЗСУ потрібно 300 танків, 600–700 БМП і 500 артилерійських систем. Поки що танків і артилерійських систем замало. Але це значно краще, ніж було до цього.

Дефіцит боєприпасів відкладається

Наприкінці минулого року в західних ЗМІ було досить багато матеріалів про те, що в 2023 році Україна може зіткнутися з проблемою дефіциту боєприпасів. США і союзники протягом останніх років замовляли досить обмежені партії снарядів. У 2022 році Пентагон планував закупити всього 75 000 артилерійських снарядів. Цього вистачило б українській артилерії лише на два тижні інтенсивних боїв.

Зрештою Штати були змушені зазирнути в резерви, які зберігалися в Ізраїлі і Південній Кореї на випадок початку масштабної війни на Близькому Сході і в Кореї відповідно.

В останніх чотирьох пакетах за грудень – січень США ухвалили передати Україні понад 475 000 снарядів натовських і радянських калібрів. Це майже половина всього обсягу поставок за 2022 рік з боку США. Торік Америка поставила близько 1 млн боєприпасів.

Понад 100 000 боєприпасів поставить із власних запасів Британія. Кілька країн, зокрема й країни Балтії не розкрили інформацію про кількість боєприпасів, яку планують передати.

З урахуванням того, що потребу ЗСУ в снарядах зазвичай називають на рівні 5000 снарядів на день, озвучених поставок має вистачити принаймні на 120 днів інтенсивних бойових дій. Тобто в найближчі три-чотири місяці наші військові не повинні відчувати дефіцит боєприпасів. І це, безперечно, створює передумови для можливого планування активних дій на початку весни з нашого боку.

Британія і Франція не змусили Шольца і Байдена дати більше танків

Найбільш драматичний сюжет розгортався довкола теми танків.

Берлін досить давно політично загравав з темою постачання танків Leopard Україні. Мовляв, Німеччина готова, але не хоче бути першою і єдиною країною, що ухвалить таке рішення. Після чого ціла низка країн намагалася спонукати прийняти доленосне танкове рішення.

Спочатку Франція зняла табу з теми поставки танків НАТО, ухваливши рішення про передачу колісних танків АМХ-10. Але багато хто почав говорити, що це не зовсім танки.

Наступний крок зробила Британія, ухваливши рішення про поставку 14 одиниць Challenger. Їх уже неможливо було б назвати не-танками, адже це одні з найбільш потужних танків у світі. Не жаль, їх випустили небагато і Британія не зможе поставити значну кількість Україні.

Найбільш популярним танком у країнах НАТО є саме німецький Leopard. Але за військовими контрактами країна не може передати озброєння іншій стороні без погодження з країною-виробником. Тож жодна з 15 країн, які мають на озброєнні танки Leopard, не може самостійно ухвалити рішення про їхню передачу Україні без погодження з Німеччиною.

Після цього на Німеччину почала тиснути Польща, яка заявила про готовність передати Україні свої Leopard. Такі ж наміри висловили ще чотири країни, які мають на озброєнні німецькі машини.

Але в останню мить Німеччина заявила, що не даватиме згоду, допоки таке ж рішення не ухвалять США щодо танків Abrams.

Щоправда, у США є трохи вагоміші причини не давати свої танки. По-перше, Abrams працюють на авіаційному паливі, а не на дизпаливі. Що може мати певні логістичні проблеми для ЗСУ. Хоча навряд чи це критичне питання. По-друге, крім США їх постачати Україні нікому. Адже Польща стане лише другою країною НАТО, яка матиме на озброєнні Abrams. Певна їх кількість є у союзників США на Близькому Сході, але вони не підтримують військовими поставками Україну.

Танк Abrams

Найімовірніше, Україна таки отримає Leopard у найближчі місяці. Адже зараз серед союзників формується активне ядро з-поміж європейських країн, які дедалі активніше тиснуть на своїх бюрократичних партнерів у Берліні і Вашингтоні.

Протиповітряна оборона

Дуже багато уваги під час зустрічі «Рамштайн-8» приділялося питанню протиповітряної оборони. Ллойд Остін активно говорив про необхідність побудови нової ешелонованої системи ППО для України, аби захистити країну від ракетних атак.

До грудня системи ПРО (протиракетної оборони) великого радіусу дії, такі як системи Patriot, також не розглядалися Заходом. Системи ПРО відрізняються від ППО (протиповітряна оборона) швидкістю ракети-перехоплювача і, відповідно, здатністю перехоплювати надзвукові цілі, такі як балістичні ракети.

NASAMS і IRIS-T, які постачали нам раніше, є дуже ефективними, але відносно повільних цілей. Таких як крилаті ракети. Вони практично безсилі навіть проти старих, але швидких ракет Х-22 (швидкість близько 4000 км/год). Саме одна з таких ракет влучила в багатоповерхівку в Дніпрі.

Також вони будуть неефективними у разі, якщо Іран вирішить постачати Росії свої балістичні ракети. Окрім цього, Росія активно використовує для обстрілів ракети зі своїх комплексів ППО – С-300 і С-400, які теж мають високу швидкість.

Нині Україна має отримати три батареї Patriot і батарею SAMP/T. Кожен з цих комплексів у своєму арсеналі має ракети-перехоплювачі для швидких цілей. Вони істотно розширять можливості української ППО. І зможуть закрити декілька стратегічних напрямків.

Окрім них Україна отримає додаткову батарею NASAMS від Канади, девʼять систем Avenger малого радіусу дії, ракети-перехоплювачі RIM-7 Sparrow, які можуть бути використанні на радянських комплексах «Бук», та інші комплекси малого радіусу дії.

Тобто українська ППО поступово стає більш насиченою і отримує додаткові можливості. Що має збільшити ефективність перехоплення російських ракет.

Звісно, ці рішення виглядають запізнілими. Але краще зараз, ніж ніколи.

Два табори підтримки

Останні гарячі дискусії щодо постачання зброї Україні розкривають зміну позиції багатьох європейських країн. Якщо раніше вони здебільшого дивилися на кроки США, Німеччини і Франції і узгоджували свої дії з ними, то зараз ситуація інша.

Данія погодилася передати всі 19 своїх САУ Caesar. Хоча сама Франція дала їх лише 18, а мала 76 таких систем. Нідерланди дають системи Patriot і говорять про готовність давати Україні винищувачі F-16. Британія наважується бути першою країною, яка дає важкі танки НАТО. Польща і Фінляндія вимагають від Німеччини схвалити поставки Leopard.

Таку ситуацію важко було уявити на початку війни. Але за цей час змінилося багато чого.

Якщо раніше європейських політиків розділяли на «голубів миру» і «яструбів справедливості», то зараз «голуби миру» здебільшого втратили свій вплив і навіть Італія та Франція почали значно активніше підтримувати Україну.

Країни Європи усвідомили, що більшість страхів, якими опікуються Німеччина і США під час ухвалення своїх рішень, не справджуються. Росія ніяк не реагує на постачання нових потужних систем зброї. Очевидно, що Росія наразі не здатна на пряме протистояння НАТО, навіть маючи ядерну зброю.

Попри всі розмови щодо можливого провокування ескалації, саме пасивна позиція Вашингтона і Берліна зазвичай підштовхувала Путіна до більшої ескалації, а не навпаки.

А головне – всі розуміють, що поміркована і стримана позиція Заходу не здатні переконати Путіна відкласти зброю і повернутися до політичних інструментів. Кремль не готовий відмовитися від своїх претензій на територію України навіть під загрозою важких втрат, економічного занепаду і політичної ізоляції. А якщо у війни немає іншого виходу, крім поразки Росії, то чому це має тривати так довго?

Очевидно, Росія готується до нового наступу і збирає сили. Поки підрозділи вагнерівців тілами прокладають лінію фронту на бахмутському напрямку, більшість регулярних військ РФ наразі не залучені до важких боїв. Ці резерви, напевно, буде використано для спроби нового наступу навесні, хай би де він відбувся.

До того ж Росія точно готується збільшувати свою армію і проводити ще не одну хвилю мобілізації.

Все це говорить про те, що з Путіним неможливо домовитися. І нарешті Європа починає це розуміти.

У США поки що більш стримані в своїй оцінці подій. Ллойд Остін на брифінгу після «Рамштайну-8» зазначив, що Україна навряд чи поверне цього року всі окуповані території, але їй треба дати достатньо зброї, «аби звільнити настільки багато територій, наскільки це можливо». Ймовірно, маючи на увазі кордони до 24 лютого 2022 року.

Скоріше за все, Пентагон розраховує на політичне рішення щодо ОРДЛО і Криму, розуміючи, що ці території для Путіна і російської пропаганди будуть значно болючішими, ніж окуповані території.

Проте дедалі більше країн говорять про перемогу України без будь-яких політичних «але».

Володимир ДАЦЕНКО, Forbes


Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації