Наближається небезпечний момент. Як стримати та перемогти Путіна

У період максимальної небезпеки для України є можливість її врятувати — якщо друзі України цим моментом скористаються

Для миру у війні російського президента Володимира Путіна проти України, яка триває вже сьомий місяць, настає момент максимальної небезпеки — і водночас максимальної можливості.

Чому це момент максимальної небезпеки? Тому що Путін так нищівно зазнав невдачі в гонитві за своєю марною нав’язливою ідеєю, яка спонукала його розпочати 24 лютого повномасштабне вторгнення в Україну. Ідея полягала в тому, щоб відновити сучасний варіант російської імперії з Києвом як її центральним елементом, залишивши таким чином після себе слід в історії.

У міру того, як хоробрість і стійкість українців перетворюють його зарозумілість на приниження, зростає небезпека того, що Путін може застосувати зброю масового ураження, аж до тактичної ядерної, щоби придушити Україну та вразити її союзників. Адже вплив Путіна слабшає, і варіанти дій у нього закінчуються.

Це створює момент максимальної можливості для світових лідерів на засіданні Генасамблеї ООН, першої — відколи Путін розпочав свою війну.

Це шанс для президента США Джо Байдена, поряд із його європейськими та азіатськими союзниками, відкрито обговорити небезпеки, які війна Путіна становить для будь-якої країни, яка дбає про національний суверенітет, засудити безперечні військові злодіяння Путіна і вплинути на тих, хто ще не засудив Путіна і не підтримав санкції проти нього

Сумно те, що ООН замість того, щоб зосередитися на тому, як найкраще зупинити російського деспоту зараз і до того, як настане зима, сперечається з технічних питань, чи варто дозволити президентові України Володимиру Зеленському виступати по відеозв'язку на цих найзначніших зборах світових лідерів. Хороша новина: члени Генасамблеї ООН проголосували 101 голосом «за» проти 7 при 19 тих, хто утримався, включно з Китаєм, за те, щоб надати Зеленському це право.

Росія, член Ради безпеки ООН, робила все можливе, щоб заблокувати цей виступ. Це не дивно, тому що, коли Зеленський виступав на Радбезі 5 квітня, він сказав, що організація має негайно діяти на користь миру або її «можна буде просто закрити».

«Ми маємо справу з державою, яка перетворює право вето в Раді Безпеки ООН на право на смерть. Якщо це триватиме, фіналом буде те, що кожна країна зможе розраховувати лише на силу зброї, щоб гарантувати собі безпеку, а не на міжнародне право та міжнародні інституції», — попередив він.

Особисте виживання для Путіна на першому місці

Звучали спекуляції з приводу того, що ймовірність застосування Путіним тактичної ядерної зброї проти України або наказу вжити будь-яких інших ескалаційних дій із використанням хімічних або біологічних агентів, зростає приблизно пропорційно до військових невдач російського деспота на фронті.

Російські солдати, які, кинувши зброю, минулого тижня тікали з поля бою на велосипедах, переодягнувшись у цивільний одяг, — це частина мозаїки невдач.

Шоковий крах путінських збройних сил на півдні та сході України, де українські війська відвоювали щонайменше 3700 квадратних кілометрів, відродив розмови про те, що Путін, можливо, не має іншого виходу з програної війни, окрім як через приречену на провал відчайдушну спробу: застосувати ядерну зброю.

Для лідера, чиї претензії на лідерство завжди були зосереджені на персональній маскулінності і політичній невразливості, це усвідомлення наростання некомпетентності своїх збройних сил, власної слабкості ставить під загрозу його подальше правління.

Це, своєю чергою, схоже, спонукає переглянути щодо нього своє ставлення як жменьку союзників, так і велику групу країн, насамперед Індію. І Путін відчув це на саміті Шанхайської організації співробітництва, яка проходила минулого тижня у Самарканді. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді висловив стурбованість війною, публічно заявивши Путіну: «Справжня епоха — це не епоха воєн, і я говорив з вами телефоном про це».

Зустріч цього тижня у Самарканді з президентом Китаю Сі Цзіньпіном також не принесла Путіну жодного полегшення. Можливо, Путін і справді почав бачити межі того, що вони, у заяві напередодні Олімпіади в Пекіні і до того, як Путін почав свою війну, називали «безмежними» відносинами. У Самарканді Путін сказав Сі: «ми розуміємо ваші питання та стурбованість» із приводу війни.

Особисте виживання залишається найвищим пріоритетом для автократів. Для Путіна, мабуть, цей пункт зараз на першому місці. Менш очевидно, як це забезпечити. Однією з можливостей є використання зброї масового знищення, зокрема тактичної ядерної зброї.

Хоча ризик для Путіна буде величезним, світ має бути готовим до такої ситуації. Найкращий спосіб — це попередити, стримати його та діяти на випередження, а не реактивно, оскільки світ уже зараз розуміє його задум.

«Я боюся, що тепер [путінська Росія] завдасть удару у відповідь абсолютно непередбачуваним чином, причому способами, які можуть навіть допускати використання зброї масового знищення», — заявила днями ВВС колишня заступниця генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер.

Її турбує те, що стає все більш важливим у стратегії Кремля: тактична ядерна зброя, яка важить кілька кілотонн або близько того, а потужність деяких боєголовок становить лише одну п’ятдесяту потужності бомби, скинутої на Хіросіму. Така зброя призначена не для того, щоб досягти Вашингтона чи Берліна, а скоріше для примусу чи, як висловлюється Геттемюллер, «змусити українців у жаху капітулювати».

У своєму Memo to the President, нарисі, який вийшов минулого тижня в Atlantic Council Метью Кроніг намагається відповісти на запитання про те, «як стримати використання Росією ядерної зброї в Україні і реагувати, якщо стримування не спрацює».

«Таке застосування ядерної зброї, — пише Кроніг, — може сприяти досягненню воєнних цілей Кремля, підірвати інтереси США в усьому світі та спровокувати гуманітарну катастрофу, небачену з 1945 року. Аби запобігти такій потенційній катастрофі, Сполученим Штатам слід виступити з публічними, навмисно розпливчастими погрозами про серйозні наслідки у разі будь-якого застосування Росією ядерної зброї та бути готовими завдати конвенційних військових ударів по російських силах, якщо стримування не спрацює.

Важливо також, щоб США передали це послання приватно на високому рівні та супроводжували його переміщенням відповідних звичайних сил у цей район таким чином, аби підкреслити серйозність американських намірів.

Світові лідери приїхали на Генасамблею ООН. І хочеться сподіватися, що вони скористаються шансом прислухатися до Зеленського.

Здатність України вижити як незалежна, суверенна та демократична держава має далекосяжні наслідки для міжнародного співтовариства, яке представляє ООН.

Наступні тижні на нас чекають жахливі небезпеки. Однак невдачі Путіна на полі бою та руйнування його міжнародного становища, що посилюється, дають можливість зробити праву справу: прискорити й активізувати всі зусилля для забезпечення поразки Путіна й оборони України.

Якщо не зараз, то коли?

Переклад НВ

НВ має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Фредеріка Кемпа. Уперше надруковано на cnbc.com


Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації