До пандемії "готові"? Або як держава за два ковідних роки не спромоглася дати ліцензію Чернівецкому Машзаводу, яке постачає кисень лікарням

Чернівецький машинобудівний завод, який спеціалізується на виробництві обладнання, запустив постачання кисню для медичних закладів. Як сталося так, що завод - великий виробник обладнання для перероблювання, транспортування, зберігання та синтезу нафти, газу та конденсату, енергетичного обладнання, обладнання для перероблювання сільськогосподарської продукції, виноробства, великої хімії почав постачати кисень для "ковідних" лікарень кількох областей України та які проблеми у нього після цього виникли, Парламент.ua дізнався у керівництва підприємства.

Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)
Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)

…Пів на дев’яту ранку. На режимний об’єкт – ТОВ "Чернівецький машинобудівний завод" – проходимо разом з заступником гендиректора. Саме у нього в період пандемії COVID-19 виникли нові обов’язки - з постачання кисню потребуючим медзакладам. На сьогоднішній ранок у нього записана машина з Томашполя Вінницької області, за 265 км від Чернівців. Йдемо до місця завантаження повз величезну кисневу станцію, поруч з якою розташований "склад" - приміщення з величезними балонами, в які закачується кисень, і коли станція перестає працювати – кисень для роботи беруть звідси.

Приходимо до місця завантаження. Вантажівка стоїть біля платформи, кілька чоловіків викочують з приміщення наповнені балони, складають у кузов. Тим часом у порожні балони в приміщенні закачують кисень – через мідні трубки. За безпечністю процесу слідкують за показниками приладів. Також перевіряють, чи немає жиру в місцях підключення до балона – за найменших сумнівів, знежирюють спиртом.

Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)

Поєднання спирту і жиру (мастила, олії) вибухонебезпечне, тому правил техніки безпеки дотримуються ретельно. Якщо пройтися далі по платформі, то на наступних дверях можна побачити стару табличку, яка збереглася ще з тих часів, коли кисень тут виробляли для всіх лікарень Чернівців і області. "Кисень відпускається щоденно, крім вихідних та святкових днів, з 8.00 до 12.00. Адміністрація".

Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)

Для того, щоби дати сьогодні кисень лікарні на Вінниччині, працює ціла величезна киснева станція. Вона працюватиме навіть якщо ця машина, якою повезуть усього 75 балонів з життєво необхідним газом, буде сьогодні єдиною і навіть якщо виробництво буде у збиток. Апаратник Дмитро Гливка, який зараз тут єдиний (його напарник хворіє, а ще один працівник звільнився) за будь-яких умов вийде на роботу. Жодному замовнику кисню, відколи його почали виробляти для медичних потреб, тут не відмовили. Хоча могли б – підстав є чимало. Але можна дотриматися всіх інструкцій – і втратити людські життя. На машзаводі вирішили, що чинитимуть інакше.

Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)

Кисень – як питання національної безпеки
і об’єкт цікавості СБУ

Ми випускаємо кисень для власних потреб. Він входить в технологічний цикл виготовлення обладнання – зокрема, для зварювальних робіт. Ми його завжди випускали. Але він – не медичний кисень, - пояснює генеральний директор ТОВ "Чернівецький машзавод" Віктор СІДЛЯР. - Хтось його називає технічним – але це просто кисень. Раніше – років 10 тому – ми цей кисень постачали на всі лікарні області і за її межі. Це було тоді, коли для його виготовлення не потрібна була ліцензія. Кисень є кисень. Чим медичний кисень відрізняється від немедичного – мені важко сказати, але ліцензія – це бар’єр. Коли раніше ми постачали кисень – він не коштував стільки, як зараз, адже електроенергія була дешева, а це основне при його виготовленні. Але так сталося, що лікарні з нами не розраховувалися, були борги. Ми ці борги списували на збитки, вони оподатковувалися, і крім того, що ми не отримували кошти – ми ще й сплачували податки. Виникло таке замкнуте коло. Потім з’явилися різні комерційні структури, які також почали випускати кисень, і ми цю справу покинули. Хто займався постачанням кисню в лікарні ці всі роки – мені невідомо, але якось це відбувалося. А коли почалася пандемія коронавірусу – цією проблемою почала займатися Служба безпеки України, зокрема, Чернівецької області – тому що там знали, що ми раніше випускали кисень. І оскільки це захворювання є питанням і певною мірою національної безпеки, то вони звернулися до нас з питанням, чому ми не випускаємо кисень.

Після цього зібрав нараду голова Чернівецької ОДА Осачук, на якій я пояснив, що випускати кисень ми можемо – але в нас немає ліцензії, тому не можемо його відпускати на лікарні. Постало питання ліцензії, і влада нам обіцяла її допомогти отримати. А щоби взяти ліцензію, там є стільки нюансів, що я досі цю ліцензію не отримав...

Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)
Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)

Медичний і немедичний кисень:
різниця лиш у наявності ліцензії

Пройшов якийсь час, і мені зателефонував перший заступник міністра охорони здоров’я і каже: "Рятуйте, бо абсолютна криза". Я погодився, але попередив, що в нас немає ліцензії. Він пообіцяв прислати якусь столичну структуру, яка має ліцензію, все перевірить у нас і посприяє отриманню ліцензії, - продовжує Віктор Сідляр. - Ця організація приїхала, кисень перевірили, він виявився добрим. Але оскільки ліцензії не було, ми його не виготовляли. Якісь документи ми збирали, передавали, нам обіцяли, що ліцензія буде. Але все залишалося, як було. Але в якийсь момент зателефонував один головний лікар районної лікарні з сусідньої області і каже: мені потрібен кисень, у мене люди вмирають. Цікаво, що телефон мій у міністерстві йому дали… Я пояснив, що в мене кисень – немедичний, а він каже – мені байдуже, він нічим не відрізняється. Так я йому виписав кисень, а той лікар взяв на себе відповідальність. Потім ще один такий самий подзвонив, потім ще… І так я став постачати цей кисень так як є – без ліцензії. Вже сотні і сотні балонів постачив. І ніхто не сказав, що він поганий. Розумієте, кисень прирівняли до лікарського засобу. А в лікарні ж багато що використовується – ті ж простирадла, чи посуд. На них же також можна запровадити ліцензію і довести це все до абсурду.

Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)
Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)

Знову ж таки – виникло питання по оплаті: лікарні не могли мені заплатити, оскільки я постачав його з ПДВ, а з ковідного фонду оплата можлива тільки без ПДВ, ці закупівлі звільнені від ПДВ. Цю проблему ми також вирішуємо – виписуємо кисень без ПДВ. До нас приїжджають за киснем самі – навіть був мер Чорткова, особисто допомагав завантажувати балони, депутатів з собою беруть… Зараз у нас беруть кисень і з Вінниччини, і з Хмельниччини, і з Тернопільщини, навіть з Житомирської області, їдуть за сотні кілометрів…

Була певна пауза, а зараз знов ця проблема з киснем виникла. Думаю, не така ситуація добра з ковідом, як нам зараз описують - що пандемія йде на спад. Кисень ще дуже потрібний. І завод вирішив взяти на себе таку відповідальність – бо йдеться про людські життя. Прибутку з цього не маємо, виробництво кисню нерентабельне, оскільки електроенергія страшенно дорога. Навпаки, це велике додаткове навантаження, в нас люди зараз більше займаються цим киснем, ніж основною роботою. Але ми вже так втягнулися, що не можемо відмовити. Люди дзвонять, просять.

Машзавод завжди влазив туди, куди нам, може, і не треба би… А зараз воно якось так саме йде, що не чую, щоби хтось тією ліцензією займався.

Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)
Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)

Чи не остерігаюся, що після того, як кисень стане непотрібним, прийдуть з перевірками і почнуться непорозуміння? Остерігаюся, так. Що прийдуть потім перевірники і будуть питати, для чого ми це робили, хто дав право. Але, як кажуть, будемо розв'язувати проблеми в міру їх надходження. Бо що мені робити в цій ситуації? Якщо мені дзвонять буквально вночі – що приїде машина о 3 ночі, о 4, і просять вивести людей на роботу. А люди ж також не залізні. І хтось бере 50 балонів – що для нас зовсім нерентабельно, запускати заради цього установку, але ми запускаємо…

Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)
Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)

Скільки вже постачаємо – жодної скарги на наш кисень немає. І ті самі, хто брав спочатку – приїжджають і беруть його знов і знов. Тобто різниці між ліцензованим і неліцензованим немає. Зараз, коли стояв львівський завод з виробництва кисню – у нас навантаження збільшувалося. Він затримував постачання, там ціла колона машин зібралася – і вже телефонують з різних областей заступники голів адміністрацій – обласних, районних, приїжджають… Вони щільно займаються киснем, бо це важливо. Хоча раніше ніхто навіть не замислювався про його важливість. А ми ж також не безрозмірні. І не стільки питання виробити, як повантажити – кожен балон по 70 кг важить. Виробляємо тільки газоподібний кисень, видаємо в балони. Балон треба вивантажити порожній, заправити, завантажити повний… Це ж яка вага, машини також приходять різні, хтось їх насипом везе… Навіть перевезення - ризиковані. Але також їх розумію: щось має переважувати. Ти можеш дотриматися всіх інструкцій, але не досягнути результату. А можеш десь поступитися якимись нормативами, щоби врятувати людське життя. Навіть у Карному кодексі прописана допустима самооборона… Тому доводиться обирати між меншим злом і більшим злом. Тому сподіваємося, що все пройде добре. А головне, щоб цей ковід закінчився, і щоб люди не вмирали".

Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)
Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)

Бувало, відвантаження кисню починали о 5 ранку

Деталі постачання кисню Чернівецьким машзаводом розповідає заступник гендиректора - начальник служби соціального розвитку та будівництва підприємства Віктор Вонхольський.

"Приблизно до 2005-го ми випускали кисень для всіх лікарень міста і області – хто цього потребував. Досі збереглася стара табличка на дверях складу. Тоді виробництво тривало на повну силу, наша киснева станція працювала постійно, оскільки вона є складовою процесу для зварювання апаратів, тож кисню для потреб заводу треба було багато. Та киснева установка наша стара, ще з радянських часів, дуже потужна і дуже енергомістка – бере на себе багато електроенергії. І оскільки зараз виробництво вже не тих масштабів, то ми її вмикали, закачували резервуари (реципієнтна станція з великими балонами) і вимикали. Киснем із закачаних балонів могли користуватися тиждень, два, а то й три.

Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)
Чернівецький машинобудівний завод (Фото: Парламент.ua)

Тепер, коли гостро постало питання нестачі кисню в лікарнях, до нас звернулися по допомогу. Ми відновили практично цілодобову роботу кисневої станції, вже й не зважаємо на її енергомісткість і дорожнечу, бо розуміємо, що від цього кисню залежить людське здоров’я і життя. Спілкуюся з головними лікарями з Вінницької, Хмельницької, Тернопільської областей… Коли вони телефонують, уже по голосу зрозуміло, що стоїть питання життя і смерті. Кажуть, що якщо сьогодні не візьмуть у нас кисень, то декому з пацієнтів завтра він уже не знадобиться… Так і працюємо.

Буває, що відвантаження починається о 5 ранку – було таке для Шепетівки, було навіть кілька разів, що від них машина двічі за добу приїжджала, попри відстань у 300 км. З Ладижина приїжджали також, це ще далі… Обсяги кисню, які вони беруть, не такі й великі – у лікарнях немає великої кількості порожніх балонів. Тому буває, що беруть 50-60 балонів, а в деяких лікарнях за одну ніч іде 30-40 балонів. А ще ж є день… Проблема з киснем виникла через зупинку інших великих підприємств з виробництва кисню – зокрема, Львівського.

У нас зараз на кисневій станції найголовніший працівник – апаратник. Склалася така ситуація, що одна людина там звільнилася, інша на лікарняному – і залишився один. А він живе за 40 км від міста, тож йому, щоб дістатися вранці на роботу, потрібно вночі о 3-й уже встати… Звісно, розв'язували питання, як йому приїхати, як додому поїхати, коли є потреба затриматися на роботі… Тобто багато в нас через це додаткових проблем виникає, але мусимо виходити з положення задля людей. Нікому ще не відмовили в отриманні кисню. Налагодили вже роботу так, що вони повідомляють про приїзд завчасно, щоб не було черг. Незручно, коли приїжджають кілька машин одночасно і потім чекають по 2-3 години, коли підійде їхня черга. Я розписую їм приблизно час, і працюємо без затримок – одна машина довантажується, наступна під’їжджає.

Начальник служби соціального розвитку та будівництва підприємства Віктор Вонхольський відвантажує кисень (Фото: Парламент.ua)

Бувають дні, коли їм на місцях вдається домовитися з іншими постачальниками, тоді не доводиться гнати машини так далеко. Тоді в нас менше роботи. А буває, що ніби обіцяють – а щось не складається і не вдається привезти. Тоді вони терміново їдуть до нас. З Шепетівкою двічі були ситуації, коли не було навіть часу на те, щоби машина їхала звідти – ми швидко шукали машину тут, завантажували і відправляли. Інакше кілька людей не дочекалися б цього кисню".

А на зауваження, що ось така ніби буденна робота, а виходить, що героїчна, бо ж від її результатів людське життя залежить – співрозмовник відмахується: "Це не геройство. Ставлюся до цього як до звичайного людського обов’язку".

Маріанна АНТОНЮК, Парламент.ua


Коментарі:
Більше новин по темі: